
Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей розглянула перший в історії українського гемблінгу пакет інвестиційної ліцензії. Про це у інтерв’ю журналістам розповів голова комісії Іван Рудий. За його словами, з потенційними закордонними організаторами грального бізнесу ведуться перемовини. І як би важко не було в це повірити, та саме зараз, під час війни, в іноземних інвесторів до грального сектору України інтерес шалений.
Пояснив голова комісії таке явище плануванням на перспективу. Мовляв, коли війна скінчиться, питання участі в сфері українського гемблінгу буде дуже фінансово рентабельним.
Скільки ж коштує просто зараз стати одним з організаторів галузі, яка, на думку багатьох, є “золотим дном”? Найбільшу частину стартового капіталу бізнесмена, який подастся у азартну “тему”, відкусить вартість ліцензії на цю діяльність.
Річні ліцензії для грального бізнесу в Україні є одними з найдорожчих в Європі:
- для відкриття казино в Києві вартість ліцензії 85 млн 200 тисяч гривень (ліцензія на 5 років, в сумі 426 мільйонів гривень);
- казино в інших містах потягне на рік 42 мільйони 600 тисяч гривень (213 мільйонів в сумі);
- ліцензія на відкриття залу гральних автоматів коштує 53 мільйони 250 тисяч гривень, це 10 мільйонів 650 тисяч гривень на рік;
- для платформ онлайн-покеру — 35 з половиною мільйонів гривень, 7 мільйонів 100 тисяч гривень на рік.
Потрійна ліцензія і додаткові витрати
Вартість деяких ліцензій, допоки не запрацювала Державна система онлайн-моніторингу, взагалі множиться на три. Приміром, ліцензія на онлайн-казино коштує 6 500 мінімальних заробітних плат.
З 1 січня мінімалка - 7100 гривень, тож дозвіл на роботу онлайн-казино - 46 мільйонів 150 тисяч гривень на два роки. Це - 23 мільйони 75 тисяч гривень щорічного платежу. Множимо суму на три. Тож у казну організатор вносить 69 млн 225 тисяч на рік.
Ліцензія на букмекерство - це 30 тисяч мінімальних зарплат, що означає - 213 мільйонів гривень. Річний внесок = 106 млн 500 тисяч гривень, але він також сплачується у потрійному розмірі, а значить - 319 з половиною мільйонів на рік.
У потрійному розмірі сплачується також і ліцензія на гральний автомат. За правилами її вартість - 6 мінімальних зарплат. Але після того, як ця сума множиться на 3, отримуємо 127 800 гривень за один пристрій на рік.
До додаткових витрат організаторів щороку також додаємо:
- вартість ліцензування одного столу без рулетки, це 90 мінімальних зарплат = 639 тисяч гривень на рік;
- вартість ліцензування одного столу з рулеткою (175 мінімалок) - 1 мільйон 242 тисячі 500 гривень на рік;
Річний збір для фізичного букмекерського пункту - 30 мінімальних зарплат на рік, 213 тисяч гривень. Такий, до речі, наразі є лише у Києві і відкрили його торік.
Податки без уточнень
Податки для гральних компаній і гравців в Україні теж ніхто не скасовував. Суми відрахувань досі не підлаштували під гемблінг, як обіцяли ще чотири роки тому.
- податок на дохід: 10% — від ігрових автоматів, 18% — від різниці між доходом і виплаченими виграшами для букмекерського бізнесу і казино, 30% — від організаторів лотерей;
- податок на прибуток підприємств — 18%;
- податок на виграш: 18% — доходи фізосіб, 1,5% — військовий збір.
Нещодавно підсумки податкових зборів з організаторів грального бізнесу голова Податкового комітету ВР Данило Гетманцев назвав “перемогою”. Мовляв, лише у грудні бюджет отримав 800 млн грн, тоді як 2022-го за весь рік вдалось зібрати з операторів лише 730 мільйонів. Утім, якщо подивитись на структуру податків, то “карає” держава суворістю в першу чергу гравця. Зі 100 тисяч виграних гривень українець отримає на руки близько вісімдесяти з половиною тисяч.
Ще новини грального ринку України:
Підсумки 2023: Розсекречення схем на мільярди і друзів агресора
Перемогти своїх. У Податковому комітеті похвалилися детінізацією, але у це вже мало хто вірить
Повязаний з корупцією! У НАЗК склали протокол на голову КРАІЛ Івана Рудого



