
Шість місяців. Стільки триває публічна війна одного парламентського комітету з одним державним агентством. На словах — про прозорість гральногого ринку. Насправді — про значно простіше й значно дорожче: хто керуватиме PlayCity, а через нього — ринком на 158 мільярдів гривень річних поповнень.
За цей час було все: розгромні дописи в Telegram, кримінальне провадження Генпрокуратури, звинувачення державного банку в обслуговуванні «організованої злочинної групи», публічні образи власників бізнесу «як ображений першокласник» і нарешті — перепідпорядкування PlayCity з-під Мінцифри безпосередньо Кабміну. Усе це під спокійним фасадом «боротьби за білий ринок».
Розбираємось, що насправді відбувається, хто з ким б'ється — і чому український гравець, читач і платник податків знов опиняється стороннім спостерігачем.
Як це почалось: коли вакуум знайшов свого героя
Хронологія, з якої виросла нинішня гарячка, виглядає так:
Червень 2025. Замість дискредитованої КРАІЛ створюють PlayCity — Державне агентство України з контролю сфери азартних ігор та лотерей. Очільником призначають Геннадія Новікова, колишнього заступника керівника апарату ліквідованої КРАІЛ. Куратором — Мінцифра під керівництвом Михайла Федорова, наймогутнішого «технократа» уряду.
Січень 2026. Федоров переходить у крісло міністра оборони. Мінцифра залишається без свого головного політичного покровителя. Над гральною сферою повисає вакуум впливу.
І саме в цей вакуум заходить Гетманцев — голова парламентського Комітету з фінансів, податкової та митної політики. Людина, яка роками тримала «під собою» податкові закони про азарт і має багатолітню історію з лотерейним сектором. Атаки на PlayCity починаються рівно після перерозподілу впливу в уряді.
Хронологія атак — пів року безперервного вогню
26 лютого 2026. Гетманцев домагається відкриття кримінального провадження Генпрокуратурою проти PlayCity — за поетапний запуск Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ). Логіка: «ДСОМ мав запрацювати ще у 2022, кожен день затримки — мільярди втрачених податків». Справа отримує робочу назву «справа ПлейСіті».
Березень–квітень 2026. Постійні дописи в особистому Telegram-каналі. Закиди — повторюються: блокування нелегальних сайтів «за 1,5 місяця замість 2 годин», «фіктивний лотерейний конкурс», «команда Мінцифри прикриває схеми».
5 травня 2026. Головний удар року. Гетманцев публічно заявляє: у державному «Сенс Банку» діє «організована злочинна група», яка роками обслуговує нелегальний гральний бізнес. За даними тимчасової слідчої комісії — близько 90% усіх гральних транзакцій у країні проходило через цей банк. Звинувачує НБУ в «тихій згоді», вимагає виклику голови Нацбанку Андрія Пишного на заслуховування.
Деталь, на якій варто зупинитись: Сенс Банк — той самий колишній «Альфа-Банк Україна» Михайла Фрідмана, націоналізований у 2023. Атакувати його з позиції «там злочинна група» — політично безпечно: за російським слідом ніхто заступатись не буде. А разом із Сенс Банком під удар автоматично потрапляють і НБУ, і Мінцифра, і команда Федорова.
6 травня 2026. Реакція НБУ — рідкісно різка для регулятора. «Звинувачення в "тихій згоді" — маніпулятивні й безпідставні», — пише пресслужба. Пишний відмовляється визнавати стандартні комплаєнс-практики як «прикриття» нелегалів.
13 травня 2026. Найважливіша подія всієї цієї історії. Кабінет Міністрів виводить PlayCity з-під сфери Мінцифри і замикає його безпосередньо на Прем'єр-міністра. Формально — оптимізація. Фактично — політичний перенос ваги: Мінцифра, яка переважно захищала Новікова й поетапний запуск ДСОМ, втрачає важелі. Над PlayCity з'являється новий політичний горизонт — Кабмін напряму.
28–29 травня 2026. Свіжа хвиля атак Гетманцева у Telegram: розгромний пост про звіт PlayCity і «команду Мінцифри», наполягання на «відкритому конкурсі» на керівника регулятора. Інакше кажучи — на зміні Новікова. Саме на цей момент ми вже звертали увагу: збіг із перепідпорядкуванням промовистий.
1 червня 2026. Новіков відповідає сухими цифрами: 250 виданих ліцензій, 569 млн грн зборів у бюджет, 7+4 перевірок, штрафи легальним операторам — майже на мільярд гривень за рік. «Крихкий, але обнадійливий момент», — каже глава PlayCity. У публічному просторі це звучить майже як виправдання.
Що каже Гетманцев і що — у тих же словах — означає
Основні тези депутата складаються в єдиний наратив: PlayCity не справляється, треба міняти керівництво. Розпис тверджень:
- Блокування нелегальних доменів — повільне й неефективне (тут він має рацію — але механіка блокувань у принципі неефективна, що визнають і європейські регулятори).
- ДСОМ запускається занадто повільно, мав запрацювати у 2022 (тут — частково: будь-яка велика IT-система запускається поетапно, але затримки реальні).
- У бюджеті 2026 не закладено фінансування другої фази ДСОМ — близько 20 млрд грн «потенційних втрат».
- Команда Мінцифри (Денікеєва й інші) «прикриває» порушення.
- Сенс Банк — інструмент «організованої злочинної групи» для обслуговування нелегального гемблінгу.
Усе формально дотичне. Але разом ці тези — це не критика конкретних рішень. Це аргументаційна підготовка до головного питання: хто має очолити PlayCity далі. Чи стане ним людина Гетманцева — питання найближчих місяців.
Що відповідає PlayCity (і чому це не звучить переконливо широкій публіці)
Аргументи Новікова — раціональні й по суті правильні. ДСОМ дійсно запускається поетапно — це світова норма для нагляду в реальному часі. Блокування доменів — обмежений інструмент: нелегали клонують сайти за добу (а 2500 блокувань без перемоги підтверджують це з 2020-го). PlayCity запустив онлайн-скаргу на нелегальну рекламу, перший Twitch-блок, підключив 11 операторів до ДСОМ.
Проблема в тому, що це — мова інженерів, а не війни в Telegram. У публічному просторі Гетманцев атакує короткими образливими тезами зі своєї тисячної аудиторії. Новіков відповідає звітами на 30 сторінок. Жанр непорівнянний. Один продає емоцію, інший — таблиці.
Що говорить індустрія
Білий ринок — на боці PlayCity, але обережно. АУОГБ (Асоціація українських операторів грального бізнесу) під керівництвом Сергія Когута давно формулює ту саму позицію, що й Новіков: реальний удар по нелегалах — це удар по платіжних каналах, а не по доменах. НБУ, Сенс Банк, еквайринг — а не «фіктивні лотерейні конкурси».
Але відкрито воювати з головою фінансового комітету парламенту легальні оператори не можуть. Тому позиція асоціації — стримана: «підтримуємо PlayCity у боротьбі з тінню, але закликаємо до конструктивного діалогу». На дипломатичному значенні: «не чіпайте Новікова, але не зробіть гірше».
А що насправді: наш кут
Дві речі варто бачити чітко.
Перше. Поки Гетманцев і PlayCity воюють у медіа, реальний нелегальний ринок жирує. Частка тіні — 56,7%, обсяг — 61,6 млрд грн. Кожен тиждень публічної свари — це тиждень, протягом якого державний апарат зайнятий собою, а не нелегалами. Це класична картина «слон у магазині посуду»: б'ються двоє, страждає посуд.
Друге. Конкретні претензії Гетманцева — частково обґрунтовані (поетапний запуск, обмежений вплив блокувань). Але загальна цільова функція — це зміна керівництва PlayCity, а не системне рішення. Якщо завтра Новікова заберуть і поставлять «свого» — ДСОМ не запрацює швидше, нелегалів не стане менше, частка тіні не впаде. Зміниться лише хто збирає 569 мільйонів грн зборів і вирішує, кому дати ліцензію. Це і є справжня винагорода в цій війні.
Сенс Банк, ДСОМ, «фіктивні лотерейні конкурси» — це інструменти політичного тиску, а не пріоритети регуляторного порядку денного. Жоден з цих сюжетів за пів року не приніс реальних змін на ринку. Зате принесли публічну ерозію довіри до регулятора — і вакансію, яку треба буде заповнити.
Що далі
Найближчі кілька місяців визначать, чи вистоїть Новіков. Якщо ні — Гетманцев отримає свого керівника регулятора, через нього — контроль над сектором, через нього — вплив на 158 мільярдів гривень річних поповнень гральних рахунків і на 569 мільйонів грн річних зборів у бюджет. Це не маленькі гроші. Це не «принципова позиція». Це політичний контроль над індустрією.
Для гравця, читача й платника податків це означає одне: незалежно від результату, війна забере у білого ринку ще кілька місяців розвитку, а в нелегального — додасть ще 5–10% частки. Бо коли регулятор половину часу витрачає на самозахист, а не на роботу — нелегал має комфорт.
The Gambler стежитиме за тим, хто прийде. І, що важливіше, за тим, з якою програмою. Бо нам потрібен PlayCity, який працює, а не PlayCity, який кому-небудь зручний.
Ще за темою:
Гетманцев і битва за PlayCity: про що його новий допис насправді?
2500 блокувань і жодної перемоги?
Нелегали відвойовують ринок: 61,6 млрд грн і 56,7%



