
Бразилія нарешті зробила те, що ми пророкуємо як єдино робочу зброю проти чорного ринку. 24 червня 2026 року президент Луїс Інасіу Лула да Сілва підписав декрет №13 033/2026 і Постанову №1 766/2026 — пакет, який бʼє не по доменах нелегалів, а по їхніх гаманцях. Платіжним установам і фінансовим компаніям тепер світить спільна відповідальність за обслуговування нелегальних букмекерів. І це принципово інший рівень тиску.
Що саме підписав Лула
Стрижень нового пакета — обмеження для платіжних установ. Якщо банк, e-money провайдер чи процесор обслуговує транзакції на користь нелегального оператора, він тепер несе спільну юридичну відповідальність разом із ним. Окрема стаття дозволяє блокувати кошти таких операторів напряму — без довгого судового ланцюжка. Мета прямо озвучена в супровідних документах: «захистити регульований ринок і не дати тіні забрати бюджет».
Цифри, які ставлять у документ Бразильський інститут відповідальної гри (IBJR) і Національна асоціація ігор та лотерей (ANJL), щоб виправдати твердість декрету, говорять самі за себе: 25,2 мільйона бразильців хоч раз грали на нелегальних сайтах; нелегальний ринок генерує близько 40 мільярдів реалів ($7,7 млрд) на рік; бюджет недоотримує 10,8 мільярдів реалів щороку.
«Це ресурси, які більше не йдуть у пріоритетні для суспільства сфери», — заявив президент IBJR Карлос Ліма.
«Нелегальний беттінг ризикує здоровʼям споживача, ухиляється від податків і створює нечесну конкуренцію», — додав президент ANJL Плініо Лемос Жорже.
А тепер — погляньмо у дзеркало
Бразилія робить рівно те, чого українським легалам бракує. Ми написали про це сотні разів: реальна боротьба з нелегалом — не у реєстрі заблокованих доменів, а у гаманці гравця. Поки еквайринг, шлюзи й P2P-перекази працюють на Кюрасао, 2500 блокувань і жодної перемоги — це наш реальний результат.
Українські оператори вже зробили перші кроки на цьому фронті: глава PlayCity звертався до НБУ з проханням підключити банки до боротьби, але механізму спільної відповідальності досі немає. Голова Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут не раз казав, що лише три банки у країні обслуговують легальний гральний бізнес за Mastercard і лише один — за Visa. А нелегали тим часом крутять трафік через «банкоматні» схеми і фінкомпанії, проти яких діє пів-механізму у кращому випадку.
І ось Бразилія — країна, яка ще пару років тому здавалась нам прикладом «де бардак», — обходить нас на повороті. Заходить туди, куди Київ обіцяє зайти з кінця 2023-го: робить банк партнером регулятора, а не партнером тіні. Як скоро у нас зʼявиться український «декрет 13 033»? Питання, від якого залежать ті ж самі мільярди, що зараз тікають з бюджету.
За матеріалами iGaming Business, заяви IBJR і ANJL від 24.06.2026
Ще за темою:
Фіни знають, де болить нелегалам — у гаманці!
Бразилія: ставок більшає, але чомусь не раді банки



