Ліцензій PlayCity34 оператори
Обсяг ринку₴108.7 млрд/рік
Податки 2025₴17.4 млрд×72 з 2021
Заблоковано нелегалів2 500+ сайтів
Нелегальний ринок56.7%↑ було 52.1%
Нелегальний обсяг₴61.6 млрд↓ 0 грн податків
Ліцензій PlayCity34 оператори
Обсяг ринку₴108.7 млрд/рік
Податки 2025₴17.4 млрд×72 з 2021
Заблоковано нелегалів2 500+ сайтів
Нелегальний ринок56.7%↑ було 52.1%
Нелегальний обсяг₴61.6 млрд↓ 0 грн податків
Нелегальний ринок

Лула підписав: тепер банки відповідатимуть за нелегалів

Лула підписав: тепер банки відповідатимуть за нелегалів

Бразилія нарешті зробила те, що ми пророкуємо як єдино робочу зброю проти чорного ринку. 24 червня 2026 року президент Луїс Інасіу Лула да Сілва підписав декрет №13 033/2026 і Постанову №1 766/2026 — пакет, який бʼє не по доменах нелегалів, а по їхніх гаманцях. Платіжним установам і фінансовим компаніям тепер світить спільна відповідальність за обслуговування нелегальних букмекерів. І це принципово інший рівень тиску.

Що саме підписав Лула

Стрижень нового пакета — обмеження для платіжних установ. Якщо банк, e-money провайдер чи процесор обслуговує транзакції на користь нелегального оператора, він тепер несе спільну юридичну відповідальність разом із ним. Окрема стаття дозволяє блокувати кошти таких операторів напряму — без довгого судового ланцюжка. Мета прямо озвучена в супровідних документах: «захистити регульований ринок і не дати тіні забрати бюджет».

Цифри, які ставлять у документ Бразильський інститут відповідальної гри (IBJR) і Національна асоціація ігор та лотерей (ANJL), щоб виправдати твердість декрету, говорять самі за себе: 25,2 мільйона бразильців хоч раз грали на нелегальних сайтах; нелегальний ринок генерує близько 40 мільярдів реалів ($7,7 млрд) на рік; бюджет недоотримує 10,8 мільярдів реалів щороку.

«Це ресурси, які більше не йдуть у пріоритетні для суспільства сфери», — заявив президент IBJR Карлос Ліма.
«Нелегальний беттінг ризикує здоровʼям споживача, ухиляється від податків і створює нечесну конкуренцію», — додав президент ANJL Плініо Лемос Жорже.

А тепер — погляньмо у дзеркало

Бразилія робить рівно те, чого українським легалам бракує. Ми написали про це сотні разів: реальна боротьба з нелегалом — не у реєстрі заблокованих доменів, а у гаманці гравця. Поки еквайринг, шлюзи й P2P-перекази працюють на Кюрасао, 2500 блокувань і жодної перемоги — це наш реальний результат.

Українські оператори вже зробили перші кроки на цьому фронті: глава PlayCity звертався до НБУ з проханням підключити банки до боротьби, але механізму спільної відповідальності досі немає. Голова Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут не раз казав, що лише три банки у країні обслуговують легальний гральний бізнес за Mastercard і лише один — за Visa. А нелегали тим часом крутять трафік через «банкоматні» схеми і фінкомпанії, проти яких діє пів-механізму у кращому випадку.

І ось Бразилія — країна, яка ще пару років тому здавалась нам прикладом «де бардак», — обходить нас на повороті. Заходить туди, куди Київ обіцяє зайти з кінця 2023-го: робить банк партнером регулятора, а не партнером тіні. Як скоро у нас зʼявиться український «декрет 13 033»? Питання, від якого залежать ті ж самі мільярди, що зараз тікають з бюджету.

За матеріалами iGaming Business, заяви IBJR і ANJL від 24.06.2026

Ще за темою:

Фіни знають, де болить нелегалам — у гаманці!

Бразилія: ставок більшає, але чомусь не раді банки

2500 блокувань і жодної перемоги?

ПІДПИСАТИСЯ НА НАШ ТЕЛЕГРАМ 🎲🎰

Читайте також