Міністерство цифрової трансформації найближчим часом запропонує Кабінету міністрів зміни до Податкового кодексу. Нововведеня зроблять  систему оподаткування грального бізнесу більш прозорою та зрозумілою. Про це повідомив президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ) Олександр Когут у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

За його словами, перший документ-драфт уже підготовлений і до уряду потрапить найближчим часом. Автор законодавчої ініціативи - Мінцифри.

"Це великий спільний проєкт Мінцифри, Ernst&Young та нашої асоціації. Перший етап роботи з Ernst&Young - законотворчий: усе, що стосується змін оподаткування індустрії та корекції Податкового кодексу. Ми вважаємо, що ринок азартних ігор перезрів до більш зрозумілих податкових правил", - зазначив Когут.

За його словами, учасники ринку підтримують підхід Мінцифри та готові до відкритої дискусії з урядом і народними депутатами щодо майбутніх змін.

"Ми побачимо, якою буде фінальна версія документу в Кабміні. У нас з Мінцифри спільне бачення підходів: податки мають бути простішими, прозорішими, а зміни до Податкового кодексу жодним чином не мають призводити до падіння доходів бюджету", - підкреслив президент асоціації.

Зміни критично необхідні. Одна з з ключових, це - різне трактування податкового законодавства судами та податковими органами.

"На жаль, розуміння податкового законодавства українськими судами та податковою службою різні. Це дає підґрунтя для тиску на бізнес. Настав час перезавантаження і зниження галузевих ризиків", - пояснив  президент Асоціації українських операторів грального бізнесу.

У галузі наголошують: чинна ефективна ставка оподаткування грального бізнесу в Україні становить близько 28,3%. Ось і відповідь: чому сьогодні майже пів ринку перебуває в тіні. Якщо ми хочемо збільшити білий ринок, потрібно хоча б зробити податки простішими і про це говорять з моменту легалізації.

Половина ринку в тіні: докази

За оцінками дослідницьких компаній KANTAR, Gradus та Factum, нелегальний сегмент українського грального ринку становить від 39% до 53%.
Гравці мусять обирати тіньові платформи, бо ж і для фізичних осіб діють високі податки. Спроби збільшувати податкове навантаження або вводити додаткові обмеження для гравців зазвичай мають зворотний ефект, додав у коментарі Олександр Когут.

"Це аксіома ринку, вже перевірена на багатьох ринках. Збільшення податків та обмеження для гравців призводять до міграції користувачів у тінь та зменшення податкових надходжень", - каже президент асоціації.

Податки, які викликають найбільше суперечок
За даними асоціації, у 2025 році гральна галузь України сплатила до бюджету 17,4 млрд грн податків, з яких 13,7 млрд грн (78,7%) забезпечили компанії - члени АУОГБ.

Найбільше проблем у легальних операторів, за словами Когута, виникає з трьома видами податків:
▶️податком на прибуток;
▶️податком на GGR (валовий дохід від ігор);
▶️оподаткуванням доходів фізичних осіб.

"Є подвійне тлумачення чинних норм. Це породжує суди, скандали і створює нестабільність для бізнесу. Через зміни законодавства ми хочемо зробити податкові правила більш чіткими та однаково застосовуваними для всіх",
- пояснює очільник профільної організації.

Наразі, за оцінками АУОУБ, український ринок IGaming генерує близько 1,4 млрд євро виручки на рік, але потенційно може зрости до 3–4 млрд.

Для порівняння:

▶️США у 2025 році - $209,2 млрд виручки індустрії;
▶️Європейський Союз - EUR 130 млрд;
▶️Італія — EUR 21 млрд;
▶️Велика Британія — EUR 19,8 млрд;
▶️Німеччина — EUR 14,4 млрд;
▶️Франція — EUR 14 млрд.

Бо ж, у цих країнах - стабільні, прозорі та зрозумілі системи оподаткування.

ПІДПИСАТИСЯ НА НАШ ТЕЛЕГРАМ 🎲🎰

Ще новини про гральний бізнес України та світу: 

Кожному ветерану - по казино 

Співпадіння чи нова гра Гетманцева?

Мінцифри пояснило, як ліміти на гру мають працювати проти лудоманії

‍

‍